Працюю над проблемою «Використання групових та тестових форм роботи при вивченні іноземної мови (англійської)».
На сучасному етапі розвитку нашої держави основною метою навчання іноземній мові є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом між культурною спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу.
Комунікативна компетенція складається з кількох видів:
- мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнем мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;
- мовленнєвої компетенції, яка пов’язана з формуванням в учнів умінь і навичок спілкування чотирма видами мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння (монолог, діалог), читання, письмо;
- соціокультурної компетенції;
- соціолінгвістичної компетенції;
- загально-навчальних компетенцій, що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.
Зміст навчання іноземних мов у середній школі залежить від соціально-економічного розвитку держави та її потреб щодо якості володіння іноземною мовою.
Виходячи з даних завдань вважаю, що важливо зацікавити учнів до вивчення іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом між культурного спілкування .
Вивчення англійської мови можна вважати успішним, якщо:
- дітям подобається вивчати англійську мову і вони хочуть навчатися далі;
- вони знають, що досягли певних успіхів у вивченні мови;
- вони дізналися щось нове з життя людей-носіїв мови;
- вони прагнуть досягти нових успіхів у подальшому вивченні англійської мови.
Іноземна мова – це не просто навчальний предмет. На відміну від інших академічних предметів, це ціла галузь, яка розкриває перед людиною скарбницю іншомовної культури, інший спосіб життя.
Технологія формування творчого учня орієнтована на особистісний розвиток. Структура особистості містить інтелектуальну, емоційну та соціальну сфери. Для розвитку кожної сфери та особистості загалом необхідна активізація внутрішніх індивідуальних потенцій особистості, які ведуть до вдосконалення.
Застосування на уроках групової форми навчальної діяльності дає змогу використовувати дидактичні і рольові ігри, моделювати життєві ситуації і т. д.. Організація парної і групової роботи є одним з ефективних засобів активізації комунікативного методу.
Коли учням дозволяють працювати парами чи в групах, кожен з них має більше часу для говоріння, аніж тоді, коли б він просто відповідав учителеві. Робота парами дозволяє учням практикувати говоріння в невимушеному контексті, без страху. Робота в групах підвищує мотивацію, оскільки вона дає учням змогу обмінюватися ідеями і допомагати один одному.
Говоріння, як вид мовленнєвої діяльності стимулює вживання усіх мовних ресурсів, які є у розпорядженні учнів. У своїй практиці застосовую ряд вправ, що стимулюють говоріння, при чому діти працюють парами, трійками, групами.
- «Дискусія» – дуже ефективний вид роботи, якщо клас поділити на окремі групи, перед кожною поставити різні завдання, визначивши при цьому мету і тему роботи.
- «Інформаційна програма» – суть цього виду роботи в тому, що учасники груп мають різні частки певної інформації. Їх завдання полягає в тому, щоб у процесі спілкування скласти з часток ціле.
- «Рольова гра» – це один з найефективніших засобів залучення учнів будь-якого віку та рівня володіння мовою до спілкування, дає найкращу можливість для розвитку спонтанного мовлення.
- «Дилема»: Учням пропонується певна моральна дилема та варіанти її вирішення. Завдання – в групах обговорити можливий розвиток подій та дійти консенсусу.
Отже, групова навчальна діяльність – це модель організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. Групові форми навчальної діяльності займають важливе місце у практиці викладання іноземної мови, оскільки вони відкривають для дітей можливість співпраці, стосунків , пізнання навколишнього світу.
Уперше познайомившись з груповими формами роботи , застосувавши їх на практиці, можна дійти висновку, що коефіцієнт роботи учнів значно вищий , робота в групах сприяє реалізації індивідуально-інтелектуальних здібностей кожного учня.
Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання в малих групах учнів, де вони співпрацюють, об’єднані загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителя.
Під час виконання завдання підхожу до кожної групи, до кожної групи, підбадьорюю, занотовуючи серйозні помилки. Після закінчення завдання обов’язково треба поділитися своїми враженнями про роботу учнів.
Насамперед дуже важливо похвалити тих, хто добре виконав завдання. Похвала допоможе піднести рівень виконання завдання в майбутньому. Якщо було допущено помилки, треба дати можливість учням самим виправити себе. Помилка іноді може бути результатом поспішності, як, наприклад, у цьому діалозі:
-T : go where did you go yesterday, Olya?
-O: I go to the cinema.
-T: Go to the cinema?
-O: No… I went to the cinema.
Якщо учень не може виправити помилку сам ,потрібно запропонувати зробити це іншим учням. Такий прийом допомагає підтримати увагу.
Якщо інші учні не можуть виправити помилку, то тоді стає зрозумілим, що необхідна додаткова робота з усім класом. Зворотний зв'язок – це корисний результат як для вчителя, так і для класу. Практика доводить, що необхідно втручатися в роботу груп тільки в тому разі, якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються за допомогою до вчителя. Це наша спільна діяльність.
Групова навчальна діяльність, на відміну від індивідуальної, не ізолює учнів один від одного ,а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.
Наприклад:
9-й клас, тема:” The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland”.
Картки з лексикою:large island, the longest river, the highest mountain, damp climate, mild winter, foggy weather, administrative centre, beautiful church…
Учні, вибравши картку, об’єднуються в групи за темами:» Географічне положення Великобританії», «Клімат Великобританії», « Столиця Великобританії» для виконання колективного завдання.
Встановлено, що оптимальний розмір групи як функціональної системи не визначається її психологічними властивостями, а зумовлюється конкретним змістом предметної діяльності. Кількість учнів в навчальній групі може коливатися в межах від 2 до 8 осіб. Групу слід формувати на основі особистих переваг школярів, обрати консультанта, розподілити обов’язки. При створенні групи потрібно брати до уваги психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Робота в навч. групах будується за принципом рівноправності. Організовуючи групову навчальну діяльність на занятті, потрібно забезпечити активність кожного учня.
Щоб робота в малих групах була більш ефективнішою, учнів слід підготувати до поділу на групи. Можна користуватися кількома примірниками.
1. Принцип попереднього добору групи, тобто, коли вчитель бере до уваги вікові особливості дитини, комунікативну спроможність або компетентність, емоційний характер, активність ч пасивність на уроці, статус учня у навчальній групі, його самооцінку. Врахування цих особливостей дозволяє створити гарні умови для підготовки школярів до роботи в малих групах. Учитель може визначити вищезазначені особливості учнів, спираючись на власні спостереження, анкетування, бесіди з школярами. Істотним моментом у створенні навчальних груп за таким принципом є її склад. Групи мають бути гетерогенними за навчальними та психологічними можливостями дітей. Потрібно, щоб у такій групі був хоча б один сильний учень.
2. Принцип добровільності, коли учні самі діляться на групи, тобто добирають партнерів або членів групи самостійно.
3. Принцип випадковості, коли вчитель готує картки з різними завданнями, а учні, самостійно вибравши собі картку, об’єднуються в групи за схожістю завдання на картці.
З досвіду роботи можна сказати, що принцип випадковості є найбільш ефективним. Бо в цьому випадку в одній групі можуть опинитися з різним рівнем знань і, виконуючи колективне завдання, слабші учні отримують допомогу сильніших, а сильні набувають більше знань, навчаючи інших.
Поділ на групи доцільно здійснювати згідно з віком учнів. Серед учнів і старшої ланок досить ефективно проходить поділ на групи за допомогою вивчених частин мови. Але підготовку до поділу треба провести ще на початку уроку. Можна вибрати прислів’я відповідно до теми уроку, записати його на дошці, зробити девізом уроку, обговорити його, а потім назвати частини мови, до яких належать написані слова. Заздалегідь підготувавши картки зі словами по темі, що вивчається, учитель пропонує учням вибрати картки і об’єднатися в групи, зібравши слова, що належать до однієї частини мови.
Наприклад:
8-ий клас, тема “Шкільні традиції”
The Noun: a tradition, a present, a celebration, an invitation.
The Verb: to present, to mark, to decorate, to invite.
The Adjective: beautiful, remarkable, interesting, famous.
The Adverb: daily, recently, nowadays, always.
Отже, 16 учнів об’єднуються в 4 групи, вибравши певні картки, залучаються до групової діяльності і виконують завдання за планом вчителя.
В умовах групової взаємодії створюється спільний фонд інформації, до якого кожний з учасників-партнерів вкладає свою частку, і яким користуються всі разом.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації і результативності навчання школярів, вихованню гуманістичних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислуховуватися до думки до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Робота в групах впливає і на позитивну мотивацію навчання школярів, оскільки створює умови доброзичливості, чуйності, взаємодопомоги. Як свідчить шкільна практика, під час групової роботи активізується діяльність всіх без винятку школярів.
Форми групової навчальної діяльності
Перш ніж вводити до структури уроків різні види групової діяльності, привчаючи школярів до спільної роботи, співпраці, тому що учні не мають досвіду роботи в малих групах. Формування вмінь такої роботи потрібно починати з фронтальної діяльності. В зв’язку з цим практикую наступні види групової роботи: парна – беруть участь у роботі тільки 2 учні; мала група – беруть участь у роботі 3-4 учні; ланкова – беруть участь у роботі 5-8 учнів (може мати різновиди: диференційована–групова та індивідуальна-групова); кооперативно-групова – учні в класі діляться на 2 групи. Слід починати з спільної роботи, тобто можна почати з дискусії на уроці. Вона оптимально забезпечує вирішенням завдань поставлених на даному етапі уроку. Тема дискусії має бути цікавою для всіх учнів і актуальною водночас. Під час дискусії учню самостійно доводиться обґрунтовувати свою точку зору. Щоб зацікавити учнів колективною роботою, потрібно забезпечити позитивне ставлення дітей до співпраці один з одним у малих групах. Аналізуючи роботу, вчителю необхідно підвести їх до висновку, що узгодження роботи дозволяє знайти найбільш цікаве рішення, виявити творчість, прискорити виконання завдань, допомогти, підтримати один одного. Після завершення підготовки дітей до спільної роботи, можна підходити до формування вмінь працювати парами. Для роботи в парах можна запропонувати давно відомі прийоми, такі як: взаємоперевірка, взаємо диктанти тощо. Підвищенню ефективності роботи в парах сприяють такі прийоми, як: “рухомі шеренги”, “карусель” та “натовп”, що передбачають переміщення учасників спілкування та зміну мовленнєвих партнерів. У “шеренгах” учні стають обличчям один до одного у дві шеренги та обмінюються репліками з партнерами, навпроти якого вони опинились. Після першого обміну репліками шеренги переміщують, в результаті чого створюються нові пари. Такий вид роботи можна використати для перевірки домашнього завдання або для закріплення вивченого матеріалу. У “каруселі” учні утворюють два кола – внутрішнє і зовнішнє, де вони стоять також обличчям один до одного. Кола рухаються в протилежних напрямках, що забезпечує зміну мовленнєвих партнерів.
Наприклад:
5-ий клас, тема “Знайомство”
Учні за допомогою “каруселі” задають питання, які стосуються теми, а після отримання інформації розповідають класу про свого партнера.
8-ий клас, тема “Ми знову в школі”
Учні за допомогою “каруселі” складають розповідь про минулі літні канікули. Таким чином повторюється граматичний матеріал, а саме: минулий не означений час дієслів, структура запитань різного типу. У “натовпі” учні вільно пересуваються по аудиторії, обираючи собі співрозмовників. Кожен з учасників спілкування може змінити 3-4 партнерів.
Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку, найбільш ефективні:
• перевірка домашнього завдання – парна або ланкова;
• вивчення нової теми – диференційовано-групова;
• закріплення і вдосконалення – ланкова, парна, індивідуально-групова;
• повторення і застосування знань – дискусія, ланкова, кооперативно-групова.
Шкільна практика свідчить, що завдяки впровадженню групової навчальної діяльності, учні показують високі результати в навчанні. Слабкі учні збагачуються новою інформацією, мають змогу отримати додаткові пояснення з незрозумілих питань. Завдяки контролю з боку сильних учнів вони допускають менше помилок. Середні учні в умовах групової роботи оперативно опановують незрозумілі запитання. Сильні учні, допомагаючи засвоїти навчальний матеріал товаришам у групі, перевіряють і закріплюють свої знання. Уміло організована групова діяльність підтверджує висновок про те, що в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно.
Отже, хотілося б відмітити, що використання групової форми навчання підвищить інтерес учнів до вивчення іноземної мови, вдосконалить ефективність уже набутих знань. Кожний творчо працюючий учитель має високі резерви для використання групових форм навчання, цим самим підвищивши якість викладення даного предмету.
Останнім часом велика увага приділяється проблемі раціональної організації самостійної роботи учнів. Одним з можливих розв’язань цієї проблеми є розробка і впровадження в навчальний процес тестових форм контролю. Тестова методика найбільше відповідає умовам групового навчання. Вона керує увагою учня, котрий читає, і націляє його на суттєву інформацію, потребує небагато часу, зводить до мінімуму труднощі продуктивного характеру. Слід зазначити, що при застосуванні тестів стимулюється інтелектуальна активність школярів: аналіз і синтез, узагальнення і конкретизація, порівняння і розрізняння. Тест є своєрідною навчальною опорою, оскільки в одній із альтернатив дається суттєва частина змісту. Завдяки тестовому контролю можна успішно керувати навчальним процесом, удосконалювати його, здійснювати диференційований підхід до учнів. Можна також внести елементи змагання в тестову методику для стимулювання і підтримки інтересу школярів до вивчення іноземної мови. Мета тестування полягає не у виявленні і виправленні помилок учнів і навичок іншомовного спілкування та комунікативної компетенції на основі оцінки того, наскільки досягнуть цілей завдань.
Найпопулярніший різновид текстів – це тести на вибір правильної відповіді з декількох варіантів. Сполучення правильної форми і неправильних альтернативних покликано “провокувати” міркування читаючого, стимулювати необхідні розумові операції.
Ефективним є тести на встановлення дійових осіб, які зустрічаються в тексті, за їхніми діями та вчинками. Контроль розуміння тексту, який містить пряму мову, краще всього проводити шляхом встановлення дійових осіб за їх висловлюванням. Ці тести допомагають учням глибше зрозуміти текст, його деталі.
Завдання вчителя полягає у тому, що він має керувати увагою читаючого, націлюючи його на вилучення суттєвої інформації. Тест стимулює інтелектуальну активність учнів: щоб вибрати правильну альтернативу їм слід: 1) прочитати текст з загальним охопленням змісту; 2) осмислити альтернативи; 3) співвіднести кожну з них із змістом текст; 4) вибравши потрібну альтернативу.
Практикую розробку до кожного тексту, над якими учні 5-7 класів працюють самостійно. Тест складається з 4 частин: перевірка слів, дієслів, порядку слів у реченні, перевірка розуміння прочитаного тексту. За допомогою тесту, таким чином, можна перевірити лексику (1-ша частина), граматику (2-га частина), вміння дотримуватись правильного порядку слів у реченні (3-тя частина), розуміння прочитаного (4-та частина). Частини можуть мінятися в залежності від матеріалу уроку. Будь-яка частина тесту, виконана учнем на незадовільна, має бути повторно опрацьована.
Перевірка знань словника, після роботи з текстом, (1-ша частина) дозволяє проконтролювати засвоєння учнями конкретного матеріалу і встановити рівень сформованості потрібних навичок та вмінь. Учень вибирає одну правильну відповідь із ряду запропонованих (лексична одиниця може бути запропонована без контекстно чи в контексті). Типи завдань можуть бути різноманітними.
1. Запропоновані слова поділіть на дві групи: 1) ті, що належать до морської тематики; 2) усі інші.
a) captain h)voyage o) car
b) city i) boy p) dog
c) friend j) sailor q) crew
d) sea k) boat r) raft
e) ship l) shore s) powder
f) evening m) thing t) waves
g) tools n) storm u) sheep
Відповідь: 1) captain, 2)city, etc.
2. Підберіть до запропонованих англійських слів англійський відповідник.
1) капітан a) powder k) to happen
2) морська подорож b) tools l) trip
3) моряк c) crew m) captain
4) команда, екіпаж d) to drown n) to move
5) берег e) tailor o) raft
6) пліт f) waves p) to turn out
7) порох g) sailor q) chief
8) потонути h) box r) voyage
9) виявитися i) ship s) wardrobe
10) хвилі j) shore t) fire
Відповідь: 1-m; 2-r, etc.
Для перевірки знань граматики (2-га частина тесту) використовуються завдання такого типу:
1. Виберіть відповідний займенник/артикль з правої колонки.
2. Виберіть речення в яких підкреслене слово є прислівником.
3. Виберіть правильне запитання до підкресленого слова
4. Виберіть правильний варіант перекладу.
5. Виберіть потрібну обставину часу.
6. Встановіть правильну форму присудка.
7. Знайдіть речення, де присудок використано в пасивно стані минулого часу (The Past Indefinite Passive).
3. Заповніть пропуски.
1.Robinson Crusoe lived in the city … York.
2. He had a friend … father was a captain of a ship.
3. The ship broke and the crew moved … in a small boat.
4. Robinson went … the shore.
5. … one of his visits to the ship he found a dog and two cats there.
a) which f) out
b) during g) forward
c) of h) at that time
d) byi i) along
e) on j) whose
Відповідь: 1-с; 2- j, etc.
4. Знайдіть речення, де присудок використано в пасивному стані минулого часу. На бланку для відповідей обведіть кружечком цифру обраного варіанту.
1. He could go to sea only when he was eighteen.
2. All the people were drowned.
3. It turned out that he was on an island.
4. The sea was low.
5. When the raft was ready, Robinson put it on the water.
6. They were taken to the island.
Для перевірки порядку слів (3-тя частина) пропонується скласти речення із поданих слів, дотримуючись правильного порядку.
5. Складіть речення, дотримуючись правильного порядку.
1. broke, forward, the, in, boat, crew, and, ship, moved, the, a, small.
2. got, afraid, tree, to sleep, and, he, place, the, was, so, slept, in the, open, he, on.
3. which, took, on, put, then, fount, two, things, he, he, large, boxes, he, them, and, ship, into.
Розуміння прочитаного (4-та частина) встановлюється шляхом вибору правильного варіанту з кількох наведених. Цей етап роботи також може передбачити конструювання з поданого набору речень. Цей вид роботи найскладніший, а тому його використовують в кінці тестування. Він розвиває вміння логічно мислити, визначити послідовність дій, виділяти головне. Полегшує роботу те, що учень уже працював з текстом, виконуючи 1-3 його частини, вставляючи ключові слова, він мимоволі запам’ятовував послідовність речень. Питання можуть бути такого характеру:
1. What is the writer’s opinion of…?
2. What is the writer’s main idea in this passage?
3. According to the writer what/why/where…?
В результаті виконання всіх видів роботи усний переказ тексту стає вільним і природнім, хоча зазвичай учні не дуже люблять цей вид роботи, бо він дається їм найважче. Ймовірна кількість помилок зводиться до мінімуму.
Розподілена серія вправ, що створила текстовий комплекс з чотирьох частин, має конкретну мету посідає певне місце в комплексі вправ, побудованому на основі певного тексту: її використовують після (самостійного) опрацювання тексту перед аудиторією формами роботи. Щодо механізмів формування умінь і навичок, що запропоновані вправи є середньою ланкою роботи над текстом, але вони тісно пов’язані з початковою та завершальною. Завершальна ланка – це переказ тексту, під час якого учні демонструють уміння та нові здобуті знання.
На етапі виконання текстових вправ контроль набуває навчального характеру. Вправи спрямовані не скільки на те, щоб перевірити сам факт розуміння тексту, скільки на те, щоб підвести до його розуміння навіть найслабших учнів.
Аналіз мовного матеріалу показав, що використання тестової методики контролю передбачає обов’язковій інструктаж учнів з техніки виконання. Це в першу чергу стосується тих різновидів завдань, з якими учні не зустрічались.
Загальні правила, якими мають користуватися учні під час виконання тестових завдань:
- відповіді на тестові завдання записуються на спеціальному аркуші, який видається до тесту – “Answer Sheet” – для відповідей;
- перед тим, як записати відповідь, необхідно уважно прочитати завдання, обдумати запропоновані до нього альтернативи і записати літеру чи номер правильної відповіді до запитання;
- відповідь повинна бути записана охайно, виправлення е допускаються.
Бажано, щоб учні сиділи по одному за партою чи столом. Це виключає можливість розмов та списування.
Щодо формування тестових завдань, то деякі з них проводяться на рідній мові. При цьому ми керуємося наступним принципом: тест – це засіб виявлення розуміння, а тому повинен бути, за можливості, полегшеним. Однак, стереотип кліше, завдання та альтернативи, які часто повторюються і складаються з активного словника, даються на іноземній мові.
Отже
Для того, щоб учні успішно вивчали мову, заохочую їх до активної участі в навчальному процесі; переконую, що не повинні боятися експериментувати з мовою.
Вважаю, що групові форми роботи, які я використовую на своїх уроках сприяють доброму засвоєнню іноземної мови, учнями сприяють підвищенню рівня комунікативності, а тести, які я використовую, враховуючи вікові категорії школярів, допомагають зосередитися на вилученні інформації з потрібною повнотою та глибиною. Тести стимулюють інтелектуальну активність, потребуючи мінімального застосування продуктивних сил. Тестовий контроль спрощує перевірку робіт учителям .діє змогу організовувати контроль, активізувати діяльність учнів шляхом охоплення більшої кількості учнів, урізноманітнити роботу учнів на уроці. Важливим психологічним моментом є можливість індивідуальної роботи тестованих в найбільш зручному для них темпі, атмосфері доброзичливості та комфорту.
Тільки фактичний рівень знань підказує вчителеві вибір методів і форм роботи на уроках.
Кращим є той варіант, при якому учень працюватиме на межі своїх можливостей.
Опис
досвіду 2020
Працюю над проблемою "Застосування інтерактивних форм навчальної діяльності на уроках англійської мови з метою
формування мовленнєвої компетентності учнів"
Освіта є
невід’ємною частиною суспільства, і в центрі уваги завжди був і буде всебічний
розвиток особистості, формування її світогляду, умінь та навичок. Змінюється
суспільство — змінюється й освіта. Ми живемо у світі глобалізації, змін та
високих технологій, і тому освіта, що десятиріччями складалася з теоретичного
підґрунтя, не встигає за надшвидкістю реального життя. Дійсно якісна освіта
потребує негайних змін, — освіта, яка буде необхідною учням з практичної точки
зору, з метою дати знання, необхідні у житті за межами школи; освіта, що
сприятиме реалізації особистісного потенціалу кожного учня. На сучасному етапі освіта це не тільки великий багаж знань та результати
тестів, зараз на головний план виходить формування в школярів самовизначення,
загального розвитку та напряму до самореалізації.
Саме на цих
принципах і ґрунтується Новий Державний Стандарт, затверджений урядом у 2018
році. Основна відмінність нового Стандарту — орієнтованість на здобуття учнями
компетентностей, а не лише знань.
Мета загальної середньої освіти
забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних сучасній
людині (і перш за все — дитині!) для майбутнього успішного життя. Під
компетентністю розуміється поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення,
поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити діяльність у нових непередбачуваних умовах.
Спільними для компетентностей Нової української школи є вміння:
·
читати, розуміючи прочитане;
·
висловлювати власну думку усно й
письмово;
·
критично і системно мислити;
·
логічно обґрунтовувати свою позицію;
·
конструктивно керувати емоціями;
·
оцінювати ризики;
·
приймати рішення;
·
розв’язувати проблеми;
·
а також творчість, ініціативність,
здатність співпрацювати з іншими людьми.
Для того, щоб виокремити ключові
компетентності Нової української школи було запроваджене поняття «наскрізні лінії». Вони співвідносяться з окремими
ключовими компетентностями та сприяють формуванню цінностей і світогляду учня.
Необхідність інтеграції змістових ліній не тягне за собою якихось радикальних
змін у навчальному процесі, а передбачає лише зміщення акцентів на більш
прикладні аспекти теми.
Екологічна
безпека та сталий розвиток;
Громадянська
відповідальність;
Здоров’я
та безпека;
Підприємливість та фінансова
грамотність.
Мета всіх
наскрізних ліній загалом — «сфокусувати » увагу й зусилля вчителів на
досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети.
Нові навчальні програми для 5–9 класів, затверджені
цього року, передбачають необхідні для ефективного спілкування англійською
теми, як у побуті, так і у суспільстві й серед однолітків — наприклад, погода,
покупки, професії, харчування, спорт, винаходи й винахідники тощо. Теми дібрані саме так, аби учні отримали знання, які завжди стануть у
нагоді. Обирати найефективніші форми роботи за цими програмами може сам
учитель. Треба тільки розібратися — як найкраще «сконструювати» урок,
реалізувати ключові компетентності й «провести» наскрізні та традиційні
змістові лінії програми.
Із кожним днем
використання групових форм роботи набирає все більше і більше популярності. Про
це свідчить багато методичної літератури, досвід роботи сучасних вчителів,
тощо. У значній мірі цьому сприяють пошуки форм роботи, які не були до цього
використані, якісь інновації, новітні розробки. Все далі і далі відходять старі
методи і технології навчання. Стають не актуальними, не сучасними. І на зміну
старим завжди приходять нові. Які нам дають можливість навчати дітей за новим
прикладом, за новою системою, де кожна дитина не буде позбавлена уваги вчителя
і однокласників, де кожна дитина зможе розвиватися і навчатися так, як
потрібно. Від сучасного уроку залежить все подальше життя учня, його майбутнє.
Проаналізувавши
роботи відомих педагогів і історію виникнення різних форм навчання, видно, що
педагогіка відійшла від індивідуального навчання і імпонує більше груповому. Це
зрозуміло, адже групова діяльність на уроці має більше переваг ніж
індивідуальна, більш націлена на результат, спілкування, встановлення
доброзичливих взаємовідносин, мотивації і взаєморозумінню між вчителем і учнем
та між учнями. Використання групових форм організації діяльності учнів у
класно-урочній системі навчання дає змогу позбутися деяких її вад і є однією з
умов використання інтерактивних технологій навчання.
Дуже важливим є
той момент, що у учня треба викликати ще інтерес до навчання, адже школа не
повинна перетворюватись у вчителя, який дає матеріал, а учні пасивно його
сприймають, і то не цілком. Тому, в сучасній педагогіці знайшлось вирішення
цього питання, адже із пасивної форми навчання відбувся перехід до активної,
коли учні можуть взаємодіяти з учителем і між собою. Така форма навчання
називається інтерактивною. Саме інтерактивне
навчання це навчання, яке відбувається за умови постійної, активної
взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання
(колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є
рівноправними суб’єктами навчального
процесу, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони
знають, вміють здійснювати. Тому, можна зробити висновок, що використання
групових форм роботи на уроках англійської мови повинно бути неодмінно. Адже
для повноцінного вивчення предмету, для розвитку мовленнєвої компетентності, для
культурного збагачення, для навчання учнів спілкування треба використовувати
різні вправи і методи навчання. Групові форми роботи є найбільш ефективними для
повноцінного вивчення предмету. Адже в групових формах роботи учні займають
активну позицію на уроці та краще засвоюють матеріал.
У груповій
навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань,
формування вмінь, бо в цій роботі учні з менш якісним рівнем навчальних
досягнень виконують за обсягом будь-яких вправ на 20–30% більше, ніж у
фронтальній роботі. Групова робота сприяє також організації більш ритмічної
діяльності кожного учня.
Групові форми
роботи охоплюють колективно-масове тренування в парах без змін або зі зміною
партнерів (наприклад, прийоми «шеренги», «натовп») та в малих групах від трьох
до п’яти учасників (самостійне синхронне виконання вправ учнями у двійках,
трійках і т. п.), хорове реплікування в режимі група – група, група – один
учень, один учень – група. Групові форми роботи учнів є перспективними для
навчання спілкування. Вони не тільки збільшують активний час діяльності учнів,
але й знижують стан тривожності, допомагають подолати страх перед помилками,
формують в учнів почуття колективізму.
На уроці
іноземної мови мотивація, тобто заохочення учнів до самовираження,
забезпечується певними факторами. По-перше, матеріал, що використовується
вчителем, повинен бути цікавим, відповідати смакам та уподобанням учнів. Це
може бути не тільки цікавий текст, але й сучасна пісня, поезія, гумор і т.д.
По-друге,
прийоми роботи з навчальним матеріалом повинні приваблювати учнів. Цьому
сприяють групові форми роботи, де учень відчуває себе суб’єктом спілкування,
навчальні ігри (ігри-конкурси, змагання, ігри на здогадку, рольові ігри,
буквені ігри, рухливі ігри і т. п.), що ставлять учнів у життєву ситуацію
вибору, необхідність вирішення проблемних завдань та вправ, які сприяють
інтелектуальному розвитку учнів, їхньому самовираженню.
По-третє, учень
повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні іноземної мови, бо це
викликає задоволення собою, дає відчуття прогресу у навчанні. Успішність
навчання досягається доступними та посильними навчальними завданнями,
правильною оцінкою з боку вчителя та учнів. Щоб завдання було посильним, учень
повинен мати можливість скористатися зразком виконання дії, необхідними
алгоритмами, ключами для самокорекції, що може забезпечуватись використанням
різноманітних допоміжних засобів навчання, як нетехнічних, так і технічних.
Оцінку успішності учня не слід ототожнювати виключно з балом. Учитель має
широко використовувати заохочувальні вербальні засоби оцінкового характеру.
Робота в парах. Учні працюють
в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє
швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими
(обговорити подію, твір, взагалі інформацію, підбити підсумок уроку, події
тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з
партнерів доповідає перед класом про результати.
Наприклад,
проводячи уроки в молодших класах при вивченні теми «Homes» я заохочую учнів
розпитувати один одного про їхні квартири чи будинки, потім доповідати класу: Yura lives in a flat. It is on the ground floor. There are three rooms, a kitchen and a
bathroom in his flat. (Активізуються навички вживання структур there is / are та третьої
особи однини у Present Simple.)
Робота в трійках. За своєю
суттю, це ускладнена робота в парах. На мою думку, найкраще в трійках проводити
обговорення, обмін думками, підбиття підсумків чи навпаки, виділення несхожих
думок).
Так, на моїх
уроках при вивченні теми «Food» учні
розпитують один одного про їхню улюблену їжу та про їжу, яку вони не
люблять, потім проводять порівняння, підбивають підсумки та доповідають класу: Both Vika and Ira like chocolate and both of
them hate milk. Vika likes chips but Ira hates them. (Активізуються навички
вживання лексики до теми «Food», та утворення речень у Present Simple).
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж
завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню
і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари
окремо працюють над вправою протягом певного часу (2–3 хвилини), обов’язково
доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і при
роботі в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати
четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Наприклад, при
вивченні модальних дієслів у класах, яких я працюю, учні отримують завдання
підібрати правильне модальне дієслово. Пари учнів виконують завдання доходячи
до спільного рішення, об’єднуючись у четвірки, пояснюють та аргументують свій
вибір. Потім клас переходить до групового обговорення. Таким чином учні
активізують свої знання щодо вживання модальних дієслів.
Карусель. При такому
виді роботи я розсаджую учнів у два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло
нерухоме, зовнішнє – рухається. Можливі два варіанти використання методу – для
дискусії (відбуваються «попарні суперечки» кожного з кожним, причому кожен
учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну
інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Наприклад, при
вивченні теми «Money» учні обговорюють
переваги та недоліки матеріального достатку, зокрема грошей. Учні з
внутрішнього кола висловлюють свою позицію, наводячи аргументи. Учні
зовнішнього кола збирають інформацію та роблять висновки: from one hand it’s good to have a lot of money because.... From the other hand it courses a lot of problems.... All things considered....
Робота в малих групах. Робота в малих
групах дає учням змогу набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці.
Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам
бути корисними один для одного. Висловлювання думок допомагає їм відчути
особисті можливості та зміцнити їх. Учитель об’єднує учнів у малі групи,
розподіляє завдання між групами. Вони мають за короткий час (як правило, 3–10
хвилин) виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи.
Більшість завдань слід опрацьовувати саме в малих групах або парами, тому що
учням краще висловитися в невеличкій групі. Робота в малих групах дає змогу
заощадити час уроку, бо зникає потреба вислуховувати кожну людину у великій
групі. Найсуттєвішим тут, на мою думку, є розподіл ролей: «спікер» – керівник
групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає
доповідача, заохочує групу до роботи), «секретар» (веде записи результатів
роботи, допомагає при підбитті підсумків та їх виголошенні), «посередник»
(стежить за часом, заохочує групу до роботи), «доповідач» (чітко висловлює
думку групи, доповідає про результати її роботи). Можливим є виділення
експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні
результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Групова навчальна діяльність учнів має
значні переваги в порівнянні з іншими методами, а саме:
-допомагає
створювати на уроках умови для формування позитивної мотивації учнів;
-дає можливість
здійснювати диференціацію навчання;
-сприяє
виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями;
-забезпечує
високу активність усіх учнів;
-реалізує їх
природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці;
-підвищує
результативність навчання та розвиток учня.
Як бачимо, впровадження групової
навчальної діяльності потребує деяких додаткових витрат часу, оскільки
необхідно здійснити відповідне тематичне планування, розробити структуру
проведення занять, скласти варіанти завдань. Практика свідчить, що в тих
класах, де застосовується групова навчальна діяльність, учні показують високі
результати в навчанні. Учні з менш якісним рівнем навчальних досягнень збагачуються
новою інформацією, мають змогу вчасно отримати додаткові пояснення з
незрозумілих питань. Завдяки контролю з боку своїх сильніших однокласників вони
припускаються меншої кількості помилок. Середні учні в умовах групової роботи
оперативно опановують незрозумілі питання. Сильні учні, допомагаючи засвоювати
навчальний матеріал товаришам у групі, перевіряють і закріплюють свої знання.
Застосування на уроках групової форми
навчальної діяльності дає
змогу
використовувати дидактичні і рольові ігри, моделювати життєві ситуації і т.д.
Організація парної і групової роботи є одним з ефективних засобів активізації
комунікативного методу.
Коли учням
дозволяють працювати парами чи в групах, кожен з них має більше часу для
говоріння, аніж тоді, коли б він просто відповідав учителеві. Робота парами
дозволяє учням практикувати говоріння в невимушеному контексті, без страху.
Робота в групах підвищує мотивацію, оскільки вона дає учням змогу обмінюватися
ідеями і допомагати один одному.
Говоріння, як
вид мовленнєвої діяльності стимулює вживання усіх мовних ресурсів, які є у
розпорядженні учнів. У своїй практиці застосовую ряд вправ, що стимулюють
говоріння, при чому діти працюють парами, трійками, групами.
«Дискусія» –
дуже ефективний вид роботи, якщо клас поділити на окремі групи, перед кожною
поставити різні завдання, визначивши при цьому мету і тему роботи.
«Інформаційна
програма» – суть цього виду роботи в тому, що учасники груп мають різні частки
певної інформації. Їх завдання полягає в тому, щоб у процесі спілкування
скласти з часток ціле.
«Рольова гра» –
це один з найефективніших засобів залучення учнів будь-якого віку та рівня
володіння мовою до спілкування, дає найкращу можливість для розвитку
спонтанного мовлення.
«Дилема»: учням
пропонується певна моральна дилема та варіанти її вирішення. Завдання – в
групах обговорити можливий розвиток подій та дійти консенсусу.
Отже, групова навчальна діяльність – це
модель організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною
навчальною метою. Групові форми навчальної діяльності займають важливе місце у
практиці викладання іноземної мови, оскільки вони відкривають для дітей
можливість співпраці, стосунків, пізнання навколишнього світу.
Познайомившись з груповими формами роботи,
застосувавши їх на практиці, можна дійти висновку, що коефіцієнт роботи учнів
значно вищий, робота в групах сприяє реалізації індивідуально-інтелектуальних
здібностей кожного учня.
Групова навчальна діяльність – це форма
організації навчання в малих групах учнів, де вони співпрацюють, об’єднані
загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителя.
Під час
виконання завдання підхожу до кожної групи, до кожної групи, підбадьорюю,
занотовуючи серйозні помилки. Після закінчення завдання обов’язково треба
поділитися своїми враженнями про роботу учнів.
Якщо інші учні не можуть виправити помилку,
то тоді стає зрозумілим, що необхідна додаткова робота з усім класом. Зворотний
зв’язок – це корисний результат як для вчителя, так і для класу. Практика
доводить, що необхідно втручатися в роботу груп тільки в тому разі, якщо в
учнів виникають запитання і вони самі звертаються за допомогою до вчителя. Це
наша спільна діяльність.
Групова навчальна діяльність, на відміну
від індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє
реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.
Наприклад:
тема: «The United Kingdom of Great
Britain and Northern Ireland».
Картки з
лексикою: large island, the longest river, the highest mountain, damp climate,
mild winter, foggy weather, administrative centre, beautiful church...
Учні, вибравши
картку, об’єднуються в групи за темами: «Географічне положення Великобританії»,
«Клімат Великобританії», «Столиця Великобританії» для виконання колективного
завдання.
Встановлено, що оптимальний розмір групи
як функціональної системи не визначається її психологічними властивостями, а
зумовлюється конкретним змістом предметної діяльності. Кількість учнів в
навчальній групі може коливатися в межах від 2 до 8 осіб. Групу слід формувати
на основі особистих переваг школярів, обрати консультанта, розподілити
обов’язки. При створенні групи потрібно брати до уваги психологічну єдність
дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної
діяльності. Робота в навчальних групах будується за принципом рівноправності.
Організовуючи групову навчальну діяльність на занятті, потрібно забезпечити
активність кожного учня.
Гра «Настрій»
Вправу
рекомендую використовувати в початковій та середній школі. В учнів є
заздалегідь заготовлені фігурки.
Діти показують
учителеві фігурки і на його прохання розповідають, чому в них такий настрій. Я
також можу розпочати урок, продемонструвавши свою картку, що символізує настрій
та пояснити учням причини такого настрою. Пропоную інколи закінчувати урок,
користуючись сигнальними картками. Якщо посмішок стало більше, то урок був
вдалий.
Гра «Діалог»
Інколи
проблематично придумати тему для обговорення на цей етап уроку, тому я час від
часу готую завдання, яке полегшує розв’язання цієї проблеми. Різні за змістом
діалоги розрізаю на фрази. Репліки змішую і даю учням завдання відшукати ті
репліки, що стосуються їх діалогу. Діти можуть працювати в парах, в групах чи навіть класом, від цього залежить кількість ді
змішування реплік (змішані репліки з одного чи декількох діалогів). Якщо
перемішуються фрази декількох діалогів, то зміст цих бесід повинен
відрізнятися, аби учням було легше визначити, якої бесіди стосується репліка. Складені
діалоги читаються по ролях.
Гра «Слова»
На дошці чи на
картці записане слово, бажано, щоб воно містило в собі якомога більше
літер. Діти складають невеликі слова, використовуючи літери слова.
Лексичні вправи
Ознайомлення з
лексикою проводжу за принципом спроб та помилок. Частіше за все учні працюють
із англо-українськими словниками, виписують складні для читання слова на дошці,
попередньо знайшовши транскрипцію та переклад у словнику, часто
пропоную учням самим записати транскрипцію, використавши набуті знання, чи
здогадатись переклад того чи іншого слова логічно. Такого типу завдання
пропоную під час ознайомлення з новою лексикою або перед опрацюванням тексту.
Для засвоєння лексичних одиниць застосовую вправу «Відгадай», яка цікава для
учнів різних вікових категорій. У цю гру охоче грають як другокласники, так і
учні старших класів.
Гра
«Відгадай»
По черзі
школярі записують на дошці слова, що вивчаються. Потім хтось загадує слово, а
решта повинна його відгадати. Таким чином, слова промовляються багато разів, учитель коригує вимову. Завдання можна
ускладнити, слова-відгадки називаються українською мовою, в такий спосіб учні
запам’ятовують переклад.
Гра «Трансформація»
Учень називає слово і вказує,
кому з однокласників воно призначається. Той, хто отримав слово, складає із ним
словосполучення, після цього називаєвже нове слово іншому. Таким чином, діти
наче опитують один одного самостійно, при чому можна бути впевненим, що всі
учні візьмуть участь у грі. За аналогією школярі можуть трансформувати
словосполучення в речення .
Гра «Лови помилку»
В усному мовленні чи на дошці навмисне роблю
помилки. Звичайно, спочатку учнів треба попередити про це, а після кількох
уроків використання цієї гри можна робити помилки без попередження. Треба
привчати дітей негайно реагувати на помилку. Результативним буде, якщо вчитель
робить велику перерву у використанні цієї гри, тоді діти забувають про
пильність, але найуважніші все одно уловлюють неточність. На ранньому
етапі навчання, велику увагу приділяю
засвоєнню фонетичних навиків. Для цього використовую різні
наглядні засоби, римівки з картинками, фонетичні вправи. Паралельно розвиваю
лексичні навики.
Досвід показує, що не можливо засвоїти
мовний матеріал, не вивчаючи граматичний матеріал. Засвоєння граматичного
матеріалу широко практикую на середньому етапі. Це вивчення правил, граматичних
структур, виконання різних вправ, широке застосування граматичних карток з
різним завданням, наприклад: поставити
слово, що в дужках в правильній граматичній формі;
знайти помилки
в реченнях;
перекласти
речення;
визначити час.
Звичайно, важко зробити кожний урок
англійської мови захопливим, але реальністю є те, що діти чутливо реагують на
складні, незрозумілі та нецікаві вправи. Моє завдання – зробити урок цікавим і
динамічним. Тоді мотивація дитини зросте. Для цього потрібно пам’ятати
наступне: діти живуть у світі, що їх оточує і який психологи називають «зараз і
тепер». Завдання і теми повинні бути максимально прив’язані
до оточуючого світу дитини, урок бажано планувати як серію різноманітних
завдань (бажано чергувати фізичну і розумову діяльність), діти дуже допитливі.
Використовую це у своїх цілях – те, що цікаво, діти краще запам’ятовують, шукаю
матеріали, які, окрім повсякденних знайомих ситуацій, показали б дітям світ
казки і мали б велику кількість цікавих ігор, пісень і віршиків.
У своїй роботі у молодших класах велику
увагу приділяю ігровим моментам, бо саме ігри сприяють мимовільному засвоєнню
лексичних одиниць та граматичних структур, поглибленню набутих знань та
використання їх в усному та писемному мовленні.
Хочу
запропонувати різноманітні граматичні ігри та цікаві завдання. Ці ігри можна
використовувати для індивідуальної та групової роботи. Ними можна користуватись на різних етапах уроку: для пояснення нового матеріалу,
закріплення навчальних досягнень
та повторення вивченого.
«Опиши свою групу»
Гру варто проводити під час вивчення Present Indefinite. Об’єдную
учнів у групи по 5–6 гравців. Кожен учасник упродовж визначеного часу повинен
описати дії, які виконує щодня, у неділю, лише влітку. У групах учні читають
речення вголос, викреслюють ті, що повторюються. Представники груп розповідають
про свою групу.
Наприклад:
Vira never
watches TV. She plays the guitar every day.
Dmytryk goes
to the swimming pool on Sundays.
Визначаючи групу
– переможця, підраховую кількість правильно побудованих речень.
Систематичне
застосування у своїй діяльності групових форм роботи дає змогу мені покращити
результати рівня володіння навчальним матеріалом учнів, активізувати їх до
додаткового вивчення англійської мови, розвивати їх індивідуальні психологічні
якості, тим самим формувати у них відповідні комунікативно-лінгвістичні
здібності та життєві компетенції в цілому.
Комментариев нет:
Отправить комментарий